Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
валяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
валяти — лям, ляш, лят, ляме, ляте, ляют, Пр. [1.] Забруднити, покритись п ятнами або брудом. [2.] Збивати вовну у фільц … Словник лемківскої говірки
валяти ся — лям ся, Пр. Лежати в бруді, поневірятися … Словник лемківскої говірки
валяти — (зваль) скидати (скинь) (зваль сьіна з поду; вітер наваляв грушок) … Лемківський Словничок
валяти сукно — Пр. Збивати сукно … Словник лемківскої говірки
валити — I 1) (примушувати падати), валяти, звалювати, звалити, перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, турляти 2) (позбавляти можливости триматися на ногах, змушувати лягати про втому, хворобу, сон тощо), валяти, звалювати, звалити II 1)… … Словник синонімів української мови
валяний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до валяти 3). 2) у знач. прикм.Виготовлений способом валяння … Український тлумачний словник
валяння — я, с. Дія за знач. валяти 3). Валяння сукна … Український тлумачний словник
зваляти — я/ю, я/єш, перех. Док. до валяти 2), 3) … Український тлумачний словник
перевалювати — I юю, юєш, недок., перевали/ти, валю/, ва/лиш, док. 1) перех. Переміщувати, перекладати, звалюючи (при перевантаженні і т. ін.). 2) через що, перех. Переміщувати, перекидати через що небудь на інший бік чогось. 3) перех. і через що. Переходити,… … Український тлумачний словник
